Як дерева виробляють повітря, яким ми дихаємо?

Усім деревам, рослинам і тваринам, які розділяють цей дивовижний світ з нами, потрібні три невидимі гази, щоб рости й бути здоровими. Ці магічні гази називаються двоокис вуглецю, водяна пара і кисень. Вони – основні будівельні блоки всіх істот, без них не було б життя на Землі.

Щоразу, вдихаючи, ти заповнюєш легені свіжим повітрям, яке містить кисень. Твоєму тілу потрібна велика кількість кисню, щоб правильно функціонувати, тож кисень швидко витрачається і замінюється на вуглекислий газ. Коли ти видихаєш, вуглекислий газ виходить назовні.

Усі рослини, в тому числі дерева, збирають із повітря вуглекислий газ і водяну пару. Вони використовують енергію сонячного світла, щоб перетворити ці гази на цукор та інші основні продукти живлення, які допомагають рости. Роблячи це, рослини виділяють у повітря кисень.

Цей процес називається фотосинтезом і є єдиним джерелом цукру й кисню для всіх істот.

Люди й рослини, звісно, дихають по-різному. У нас є ніс і рот, крізь які ми вдихаємо кисень. Вони пов’язані з легенями, які закачають і викачують цілющі гази. У рослин немає легень, але вони мають багато дихальних пор, розкиданих по листю і стеблах, які пропускають гази. Вони поєднуються прихованою своєрідною системою дуже тонких трубок, які переносять воду з глибокого коріння рослин у сирому ґрунті аж до листків на верхівці рослини.

Усі рослини роблять усе можливе, щоб трубки завжди були заповнені водою. Але коли листя дуже нагрівається або ґрунт дуже висушується, вони закривають дихальні отвори, щоб зберегти воду. Коли дихальні отвори відкриті – вода випаровується. Тим часом двоокис вуглецю надходить у рослину.

Працюючи в садку, я співаю, тому що знаю: всі рослини дякують за вуглекислий газ, який я видихаю! Звичайно, я не можу їх чути. Але я знаю, що двоокис вуглецю допомагає їм виростити більше квітів, фруктів, крупи й овочів.

Те, як від невидимих газів і сонячних променів виникає життя, скидається на казку. Але це і справді відбувається в усьому світі. Я дуже тішуся з цього, адже в іншому разі не зміг би відповісти на твоє чудове запитання – мене б просто не існувало.