Це нормально – сварки між братами та сестрами. У дитинстві я завжди сварилася із сестрою. Ми завжди сваримося із близькими нам людьми. Можливо, тому що ми знаємо, що вони ніколи не припинять нас любити, хоч як би сердилися одне на одного. Життя під одним дахом та постійне перебування поруч також може призвести до побутових непорозумінь, чого не станеться із друзями. В будь-якому разі, сварка – не найкращий спосіб впоратися з негараздами та непорозуміннями. Замість вирішити проблему це може погіршити ситуацію та спровокувати на погані слова та дії. Також сварки між братами та сестрами можуть викликати стрес та поганий настрій в інших членів сім’ї та призвести до великих сварок із батьками, тож в результаті нікому не буде весело. Сім’я допомагає нам навчитися будувати відносини із коханими людьми та інших важливих у житті речей, наприклад як впоратись із гнівом та сварками. Можливо, батьки сердяться на тебе за сварки і ти відчуваєш несправедливість, бо вони ніби не розуміють тебе та твоїх почуттів. Насправді, скоріш за все, батьки засмучені тим, як ти висловлюєш свою злість, а не тим, що ти злишся. Мабуть, вони карають тебе за сварки, бо не хочуть, щоб ти та твоя сестра чи брат думали, що це правильний спосіб вирішувати проблеми. Обзиватися та битися – це руйнівні способи висловлювати гнів. Маленькі діти часто виливають розчарування або злість у крик або побиття, бо вони ще не вивчили слова, щоб описати свої емоції. Проте, коли діти дорослішають, ми хочемо, щоб вони вирішували конфлікти, обговорюючи проблему, та шукали вихід із ситуації, а не обзивалися та виявляли агресію. Якщо ти сваришся із братами та сестрами, спробуй відволіктися до того, як вибухнеш.
Дай собі трохи часу, щоб заспокоїтися, а потім подумай про те, що тебе непокоїть. Ти зрозумієш, що, коли ти спокійний, проблема вже не така велика, тож просто проігноруй її та збережи дружбу – деякі сварки не варті того, щоб сперечатися!
Проте, якщо ти дуже засмучений чи ображений, спробуй сказати про це, а якщо не можеш цього зробити або тебе не слухають, звернися до батьків або до іншого дорослого, якому ти довіряєш, та попроси про допомогу. Тепер, коли я вже доросла, я бачу, наскільки близькою подругою є моя сестра, бо ми виросли разом та розуміємо одна одну, як ніхто. Запам’ятай, друзі приходять і йдуть, а от сім’я – це на все життя!
