Чи правда, що Александру Македонському подобалися жаби?

Ваше запитання змусило мене почухати голову й обдумати всілякі дивні речі. Давньогрецький філософ Сократ сказав знамениту фразу: «Недосліджене життя не варте того, щоб його прожити». Іншими словами, треба тримати мозок ввімкненим і завжди ставити питання світові, а не просто приймати речі такими, які вони є. Тож спасибі за заохочення поламати голову над цікавим питанням!

Александр, який походив із Греції (ну, точніше з її провінції під назвою Македонія), відомий з багатьох причин: він намагався завоювати світ, боровся з перськими бойовими слонами і любив поеми Гомера. Але не так багато людей автоматично поставлять «Александр Македонський» і «жаби» в одне речення. І все-таки… Олександра навчав філософ Аристотель із приблизно 342 р. до н. е. Аристотель був одним із тих грецьких філософів, які цікавилися причинами всього, що відбувалося навколо. Він завжди ставив перед собою питання, майже як ви. Питання типу: «Чому людина стає тираном?», «Як блок з каменю стає скульптурою?» і «Чому пуголовки стають жабами?»

Самого Аристотеля вчив Платон, інший великий мислитель. Якось Платон сказав: «Ми живемо, як жаби навколо ставка», – тому що для греків були дуже важливими війни, торгівля, спілкування, пов’язані із Середземним морем. Аристофан, драматург із Афін, мав великий успіх із комедією «Жаби» (написаною в 405 р. до н. е.). Одна з байок Езопа, «Хлопчики і Жаби», в якій розповідається про лихих хлопчиків, які кидали каміння в жаб у ставку, вчила: те, що ми робимо для власного задоволення, може обернутися лихом для інших.

Отже, давньогрецькі мудреці справді багато думали й розмовляли про жаб. То чому Александр мав бути іншим? Александр любив поеми Гомера (він навіть спав з «Іліадою» й кинджалом під подушкою). Ймовірно, йому було відомо і про комічну епопею «Батрахоміомахія» («Битва мишей і жаб»), авторство якої приписували саме Гомеру.

Немає жодного сумніву, що Александр знав про жаб набагато більше, ніж міг про них прочитати. Коли в Середземномор’ї їдеш сільською дорогою, далеко від звуків двадцять першого століття (автомобілі, поїзди, літаки, мобільні телефони), жаби квакають хором. Це схоже на справжню жаб’ячу оперу.

Спасибі за запитання – я відтепер думатиму про Александра по-іншому.