Можуть поліпшити зір і знизити агресію
01.12.2019
346
0
Є думка, що нинішні діти все літо проводять біля комп'ютера. Наскільки правильне це уявлення? З’ясувалося, що діти далеко не головні «бранці» комп'ютерних ігор. За даними дослідження, лише 15 відсотків геймерів - школярі та студенти. А решта - це дорослі, причому часто з вищою освітою: вона є майже у 42 відсотків гравців. Найбільше захоплюються іграми офісні працівники - серед них майже чверть геймери. І навіть пенсіонери люблять іноді битися в «танчики» на телефоні, серед них 11 відсотків гравців.
Стрілянина дає вихід гніву
У всіх популярних шутерах (іграх-стрілялках) кров так і б'є, а повалені суперники падають штабелями. І навіть менш криваві ігри часто бувають дуже жорстокими. Однак це не означає, що комп'ютерні ігри провокують дітей на агресію. З’ясувалося, що зовсім навпаки. Ті діти, які більше схильні до жорстокості й агресії, частіше грають в такі ігри. Саме для того, щоб скинути негатив легальним способом - у грі.
До таких висновків прийшли дослідники з університету Йорка (Велика Британія) 2018 року після низки експериментів. Вчені вивчили поведінку понад 3 тисяч геймерів і підтвердили – так, зв'язок між іграми й агресією є, але зовсім не такий, як вважали раніше.
Погіршують роботу мозку?
Цей міф вчені теж спростували. Дослідники з університету Рочестера (США) у ході експериментів вивчили, як різні комп'ютерні ігри впливають на когнітивні здібності і роботу мозку гравців. Виявляється, ігри-шутери допомагають гравцям навчитися швидше справлятися із завданнями і краще орієнтуватися в незнайомому просторі. Річ у тім, що в таких іграх об'єкти і цілі з'являються несподівано, а це вимагає концентрації уваги. Доводиться тримати в пам’яті й карту місцевості – для мозку це справжнє тренування.
А ось ігри-стратегії, як показали вчені, розвивають когнітивну пластичність - вміння вчитися на помилках і перебудовувати мислення в ході виконання завдання. У людей, які захоплюються такими іграми, змінюється певне ядро – це частина мозку, що формує поведінкове навчання через запам'ятовування серії шаблонів поведінки. Ігри-стратегії допомагають поліпшити якість таких шаблонів.
Шкодять очам?
Зір псує поганий монітор, якщо просиджувати за ним багато годин. Справа у частоті, з якою оновлюється картинка на екрані. Якщо вона не збігається з тією, що комфортна для очей, то це може спричинити зниження зору. А ось самі гри у деяких випадках можуть сприяти поліпшенню зору. Як показують дослідження, у любителів динамічних ігор збільшується колірний спектр і підвищується здатність розрізняти відтінки сірого. А для деяких хворих комп'ютерні ігри можуть стати навіть частиною лікування.
Викликають залежність
Це, на жаль, правда. Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) навіть визнала залежність від комп'ютерних ігор справжнім захворюванням і включила її в Міжнародну класифікацію хвороб - поруч з алкоголізмом, наркоманією і залежністю від азартних ігор.
Причина чисто біологічна. В ході гри у людини починає вироблятися безліч гормонів - це гормон стресу адреналін, гормон щастя дофамін і багато інших. Якщо людина перебільшує з комп'ютерними іграми, організм звикає до такого допінгу. І злізти з нього самостійно буде непросто - може знадобитися навіть медична допомога.
На цьому можна заробити!
Крім ігор для розваги, у світі існує ціла індустрія, пов'язана з кіберспортом: це і чемпіонати з комп'ютерних ігор, і команди професійних гравців, серйозні програми тренувань. Заробіток хорошого кіберспортсмена досягає 7 тисяч доларів у місяць! А призові фонди чемпіонатів здатні забезпечити безбідне життя всій команді на багато років.
Але шансів стати кіберспортсменом у дитини досить мало.
- У звичайному спорті є інфраструктура для молодих спортсменів - юніорські команди, школи олімпійського резерву, - каже Максим. - Але в кіберспорті такого поки що немає.
Витріщатися в екран - не більш двох годин у день
Здавалося б, немає для зайнятих батьків кращого помічника, ніж блакитний екран. Посади дитину перед телевізором, або включи йому планшет з мультиками - і у тебе є як мінімум півгодини, щоб спокійно залагодити свої справи. Можливо, з цієї причини, відповідно до одного з досліджень в США за останні 17 років (з 1997 по 2014 рік), тривалість так званого екранного часу у дітей до 2 років збільшилася в два рази: з півтора до трьох годин.
Але як виховання гаджетами впливає на психічне здоров'я дітей? Це питання вивчила команда вчених з університету Альберти (Канада). Медики вирішили проаналізувати базу даних канадського дослідження розвитку здоров'я новонароджених. У ній фігурували дані 3455 малюків, що народилися з 2009 по 2012 рік. Батьки заповнювали опитувальник, де, крім соціально-економічного статусу, етнічної приналежності, особливостей харчування, вказували на проблеми з гіперактивністю, дефіцитом уваги, рівнем агресивності, тривожності, депресії і розладами аутичного спектру. При цьому, коли малюкам виповнювалося 3 і 5 років, батьки оцінювали тривалість спілкування дітей з екраном телевізора чи гаджета. Сюди включали перегляд телевізора / DVD, використання комп'ютера, планшета, мобільного телефону або відеоігри.
Намалювалася цікава картина. По-перше, канадським карапузам далеко до рекордів американських однолітків. В середньому вони займалися з гаджетами близько 1,5 години у день. Однак 13% дошкільнят 5-річного віку проводили біля екранів 2 і більше годин у день. Вони-то і потрапляли до групи ризику. У хлопців спостерігалися емоційні і поведінкові проблеми.
- Статистичний аналіз показує, що екранний час варто розглядати як фактор ризику симптомів синдрому дефіциту уваги і гіперактивності (СДУГ), - кажеь провідний автор дослідження Сукхпріт Тамана. - Причому це більш вагомий фактор, ніж проблеми зі сном, стрес від браку/байдужості батьків і соціально-економічні умови.
Експерти наполягають: дітям до 5 років можна дозволити ТБ або планшет не більше, ніж 1 годину на день. В ідеалі це має бути високоякісна навчальна програма. Причому дивитися її дитина повинна в компанії дорослих. Щоб батьки могли пояснювати те, що відбувається на екрані. Тренування з батьками допомагає побаченому закріпитися в реальному житті.
