Корінь імбиру: користь і шкода

Завдяки пікантному смаку та аромату його використовують як приправу в кулінарії та готують з ним чаї. Але, крім відмінних смакових властивостей, він ще вирізняється неабиякою корисністю для організму людини.
Корисні властивості

Корінь імбиру вживають свіжим, сушать і маринують. Але все ж таки найкорисніший він у свіжому вигляді. У складі імбиру є вітаміни А, В, С, необхідні амінокислоти та мікроелементи магній, залізо, натрій, калій, цинк та фосфор. Це обумовлює доволі широкий спектр його застосування. Імбир стимулює роботу імунної системи, укріплює організм і допомагає у боротьбі з вірусами та інфекціями, особливо в період простудних захворювань.
Він очищує кров від холестерину, усуває токсини, покращує кровообіг та зміцнює стінки судин, має потогінні та знеболюючи властивості.
Вживання імбиру допомагає шлунку переварити їжу та засвоїти корисні речовини, прискорює обмінні процеси, тому він також стане у пригоді тим, хто переймається за свою талію.
Також імбир відомий у світі як природний афродизіак, він допомагає чоловікам підтримувати свою чоловічу силу, а жінкам – бути жіночними та пристрасними.

Як правильно заварювати чай

Температура води має бути в межах 50–60 °С, тоді в чаї зберігається більша кількість вітаміну С. Можна додавати цукор, мед, лимон і м’яту.
Корінь імбиру треба подрібнити: порізати маленькими кубиками, слайсами або потерти на тертці – у такому разі корінь дає більш виражений смак.
Для схуднення чай рекомендують приймати перед їдою, оскільки імбир сприяє притупленню апетиту.
Для приготування імбирного чаю найкраще віддавати перевагу «чистим» сортам чаю, які не мають у своєму складі добавок.
Якщо ж в наявності свіжого кореня імбиру немає, можна додати мелений порошок, але в половинному дозуванні (не більш ніж 0,5 ч. л.).
Імбирний чай з медом. Він не тільки підвищує захисні функції організму, а й бадьорить, знімає напругу, допомагає зменшити головний біль, сприяє зниженню маси тіла і покращує обмінні процеси в організмі.
Для однієї чашки чаю треба взяти: свіжий імбир – шматочок 1×1 см; лимон – долька; мед – 1 ч. л.; гаряча вода – 200–250 мл.
Закип’ятити воду, дати трохи охолонути – до 60 градусів. Корінь імбиру почистити й натерти на грубій тертці (має вийти приблизно 0,5 ч. л. тертої маси), залити гарячою водою, дати постояти 10 хвилин, потім додати лимон і мед.
Чай з імбиром і лимоном. Знадобляться: 0,5 лимона, свіжий корінь імбиру (розмір 3–3,5 см), вода – 1 л. Імбир почистити, порізати тонкими слайсами. Лимон помити, обдати гарячою водою і порізати кружечками. Скласти в чайник імбир, лимон, залити гарячою водою і дати настоятися хвилин 10–15. За бажанням додавати цукор або мед.

Не рекомендується приймати імбирний чай:
– при кишково-шлункових захворюваннях (ентериті, виразці, коліті, гастриті), він може завдати шкоди і без того пошкодженій слизовій оболонці органів шлунково-кишкового тракту);
– при цирозі печінки, гепатиті, жовчнокам’яній хворобі;
– при будь-яких видах кровотеч;
– при високому артеріальному тиску, ішемічній хворобі серця, передінфарктному стані;
– при температурі тіла понад 39 ºС;
– при вагітності у другому і третьому триместрі;
– за наявності алергічної реакції.
Також з обережністю до цього напою слід ставитися під час прийому препаратів, які мають стимулюючий вплив на роботу серця, знижують тиск і стабілізують серцевий ритм. Якщо одночасно прийняти препарат і випити імбирний чай, може з’явитися ефект передозування.
Категорично не можна приймати напій разом з препаратами, які розріджують кров, оскільки корінь має таку ж властивість.