Уроки без сліз та криків: як привчити дитину самостійно робити домашку
08.11.2021
272
0
Батьки нарікають на вчителів, що, мовляв, «ті не хочуть виконувати свою роботу і перекладають її на батьків». Вчителі скаржаться на батьків, що ті не хочуть займатися з дітьми, а на уроці вони ледь встигають за програмою. Чи так це насправді? У більшості випадків праві і ті, і ті! Тому потрібно спробувати розібратися, чому дитина не може самостійно виконати домашнє завдання. В ідеалі, шкільний матеріал повинен засвоїтися в школі, а домашнє завдання має бути закріпленням нової інформації.
Як налаштувати дитину на навчання
Психолог Л.С. Виготський велике значення надає психологічній готовності до школи, яка складається з декількох складових:- Ставлення близьких людей дитини до школи безпосередньо впливає і формує її ставлення до нової діяльності. Дитина повинна розуміти, що на найближчі 10-11 років це її основна «робота». Необхідно постійно налаштовувати і підтримувати її бажання дізнаватися щось нове. Ставити запитання: «А що ти сьогодні нове дізнався? Розкажи, будь ласка!” Більш того, постійно застосовувати нові знання. Наприклад, дитина прийшла зі школи і розповіла вам, що тепер знає різницю між словами «діалог» і «монолог». Розмовляючи з нею, підкреслюйте, що зараз між вами саме діалог. Таким чином, отримані знання вбудовуються в повсякденне життя дитини.
- У віці до 12 – 14 років авторитет для дитини – це його учитель. Підтримуйте повагу до вчителя, навіть якщо ви чимось не задоволені, у жодному разі не показуйте вигляду. Поговоріть з педагогом без дитини. Погоджуйтеся з тим, що «Марія Іванівна» знає краще, як виконати те чи інше завдання. Тоді у дитини не буде внутрішніх суперечностей: як вирішити задачку? Як сказала мама або як пояснювали в школі.
- Школа – це перший колектив в житті дитини, пов’язаний з новою діяльністю, навчанням. Саме там, дитина отримує першу об’єктивну оцінку своїх результатів, вчитися сприймати критику, спілкуватися, дружити, сперечатися з однокласниками. Варто підтримати дитину в здобутті нових друзів. Запрошувати їх додому, влаштовувати солодкі вечірки, разом готувати уроки, організувати похід. Таким чином, діти будуть сприймати вашу дитину доброю і щедрою, цікавою і веселою, адже у неї така добра і щедра, цікава і весела мама або тато! Діти ще не вміють об’єктивно оцінювати один одного і проєктують своє враження від батьків на однокласників.
- Хваліть, але не перехвалюйте свою дитину! Величезна помилка дорослих, коли оцінюючи працю або отримані оцінки в школі, вони вигукують: «Ти в мене найкращий! Ти кращий за всіх у класі! ». Згодна, батьківська любов безумовна, але небезпека криється в неправильно сформованій самооцінці дитини. Вона повинна розуміти, що якщо хтось малює краще, то їй необхідно приділяти більше часу цьому предмету. Якщо ж вона швидше рахує, ніж однокласник Сергій, то потрібно пояснити, що це тимчасове явище і другу потрібна допомога і більше часу. У цьому випадку, у дитини складається правильне уявлення про труднощі. Вона зрозуміє, що якщо щось не виходить, треба більше працювати, а не плакати і здаватися і вже тим більше не висміювати когось.
