Menu

Уроки без сліз та криків: як привчити дитину самостійно робити домашку

08.11.2021
90
0
Від батьків школярів часто можна почути, як їм важко допомагати своїм дітям виконувати домашнє завдання. З яким тягарем на душі вони повертаються додому після робочого дня, розуміючи, що їм ще вчити уроки зі своїм чадом. Заново проходити всю шкільну програму, заново все вчити, а часом цілою родиною розв’язувати задачку для учня початкових класів. Стомлений після роботи, а тут ще й домашка, іноді нерви просто киплять… Що робити у такій ситуації, як допомогти батькам і дітям, радить психологиня Марина Кулакова.

Батьки нарікають на вчителів, що, мовляв, «ті не хочуть виконувати свою роботу і перекладають її на батьків». Вчителі скаржаться на батьків, що ті не хочуть займатися з дітьми, а на уроці вони ледь встигають за програмою. Чи так це насправді? У більшості випадків праві і ті, і ті! Тому потрібно спробувати розібратися, чому дитина не може самостійно виконати домашнє завдання. В ідеалі, шкільний матеріал повинен засвоїтися в школі, а домашнє завдання має бути закріпленням нової інформації.

Як налаштувати дитину на навчання

Психолог Л.С. Виготський велике значення надає психологічній готовності до школи, яка складається з декількох складових:
  1. Ставлення близьких людей дитини до школи безпосередньо впливає і формує її ставлення до нової діяльності. Дитина повинна розуміти, що на найближчі 10-11 років це її основна «робота». Необхідно постійно налаштовувати і підтримувати її бажання дізнаватися щось нове. Ставити запитання: «А що ти сьогодні нове дізнався? Розкажи, будь ласка!” Більш того, постійно застосовувати нові знання. Наприклад, дитина прийшла зі школи і розповіла вам, що тепер знає різницю між словами «діалог» і «монолог». Розмовляючи з нею, підкреслюйте, що зараз між вами саме діалог. Таким чином, отримані знання вбудовуються в повсякденне життя дитини.
  2. У віці до 12 – 14 років авторитет для дитини – це його учитель. Підтримуйте повагу до вчителя, навіть якщо ви чимось не задоволені, у жодному разі не показуйте вигляду. Поговоріть з педагогом без дитини. Погоджуйтеся з тим, що «Марія Іванівна» знає краще, як виконати те чи інше завдання. Тоді у дитини не буде внутрішніх суперечностей: як вирішити задачку? Як сказала мама або як пояснювали в школі.
  3. Школа – це перший колектив в житті дитини, пов’язаний з новою діяльністю, навчанням. Саме там, дитина отримує першу об’єктивну оцінку своїх результатів, вчитися сприймати критику, спілкуватися, дружити, сперечатися з однокласниками. Варто підтримати дитину в здобутті нових друзів. Запрошувати їх додому, влаштовувати солодкі вечірки, разом готувати уроки, організувати похід. Таким чином, діти будуть сприймати вашу дитину доброю і щедрою, цікавою і веселою, адже у неї така добра і щедра, цікава і весела мама або тато! Діти ще не вміють об’єктивно оцінювати один одного і проєктують своє враження від батьків на однокласників.
  4. Хваліть, але не перехвалюйте свою дитину! Величезна помилка дорослих, коли оцінюючи працю або отримані оцінки в школі, вони вигукують: «Ти в мене найкращий! Ти кращий за всіх у класі! ». Згодна, батьківська любов безумовна, але небезпека криється в неправильно сформованій самооцінці дитини. Вона повинна розуміти, що якщо хтось малює краще, то їй необхідно приділяти більше часу цьому предмету. Якщо ж вона швидше рахує, ніж однокласник Сергій, то потрібно пояснити, що це тимчасове явище і другу потрібна допомога і більше часу. У цьому випадку, у дитини складається правильне уявлення про труднощі. Вона зрозуміє, що якщо щось не виходить, треба більше працювати, а не плакати і здаватися і вже тим більше не висміювати когось.

Щоб домашка не була покаранням…

Але що робити, якщо ви все-таки упустили момент налаштування, адаптації та підготовки до школи? І тепер домашні завдання для вас покарання і суцільні нерви. Всі перераховані вище пункти не виключаються, в кожному разі. Поступово віддавайте кермо влади в руки дитини. Мотивуючи це своєю зайнятістю, тактовно і непомітно домовляючись: «Синку, у нас нічого їсти, а скоро тато з роботи прийде. Зробімо так: ти виконаєш самостійно роботу в чернетці, а я поки почищу картоплю. Подивимося, у кого вийде швидше і якісніше!» Не лінуйтеся, використовувати елементи гри і змагань, це навпаки заощадить ваш час, збереже позитивний настрій дитини на навчання і ваші стосунки.

 
Залиш коментар

Зайдіть на сайт

Нема фото

Категорії