Пересаджуємо дорослі дерева
09.12.2019
391
0
Та кращі результати отримують господарі, коли дереву не більше 8 років. Кісточкові віком 4-5 років пересаджувати не рекомендують: вони погано приживаються і сильно хворіють на камедетечу.
Пересаджують дерева в певні терміни і бажано з грудкою землі. Найліпше переселяти плодові пізно восени: наприкінці листопада – на початку грудня, коли температура повітря опуститься до мінус 2-3 градусів. Корені, що виходять за діаметр 60-70 см, під час викопування обрубують гострою сокирою або відпилюють. Рани ретельно зачищають гострим ножем. Крону обрізають тільки навесні, до набубнявіння бруньок.
Довкола дерева прокопують канавку завширшки 60-70 см і завглибшки більше метра. Якщо заплановано обшивку грудки землі дошками, то канавку ліпше обкопувати по квадрату. Дошками обшивають, не виймаючи дерево з ями. Проміжки між дошками і грудкою засипають землею з верхнього родючого шару і поливають водою. Протягом однієї-двох діб мокра земля замерзне, утворюючи моноліт. Тепер легше перепиляти коріння під грудкою ножівкою і повалити дерево.
Навесні пересаджене дерево сильно обрізають, позаяк необхідно врівноважити кореневу систему з надземною частиною
Різні породи мають різну кореневу систему. Корені яблуні майже рівномірно розподіляються на глибині 20-60 см, а груша, прищеплена на лісову дичку, має невелику кількість верхніх робочих коренів і 3-4 товстих скелетних, котрі майже вертикально йдуть углиб.
Перед тим як вийняти дерево, під грудку заводять обшивку або міцний брезент. На новому місці має бути викопана посадкова яма, ширша і глибша грудки землі на 20-40 см. На дно кладуть органічні й мінеральні добрива в розрахунку на кілька років залежно від родючості ґрунту, а також у великій кількості – органічні рештки: бадилля, листя, бур’яни, дрібні гілочки і т. п. Зверху насипають шар родючої землі завтовшки 6-10 см.
Дерево в посадковій ямі встановлюють вертикально. Обшивку знімають. Яму заповнюють збагаченим родючим ґрунтом і заливають водою. Дерево закріплюють розтяжками з дроту.
Копати чи не копати?
Чи потрібно перекопувати ґрунт восени? Це корисно не для всіх його видів. На піщаному розсипчастому такий обробіток не дає позитивного ефекту, а для важкого глинистого дуже корисний. Після перекопування зменшується кількість однорічних бур’янів. Дрібні сходи їх гинуть після похолодання.
Ще один плюс: раціонально використовується снігова волога. На горбистій поверхні грядки після перекопування скупчується більше снігу, ніж на рівній. А коли сніг тане, вода не стікає по боках, а вбирається в землю.
Які добрива та добавки доцільно вносити в ґрунт восени? Допускається внесення свіжого гною під майбутню посадку огірків та інших гарбузових культур (кабачки, гарбузи, дині), так само кропу, селери, пізньої капусти. Якщо в гною багато соломи або тирси, то в перший рік після його внесення овочам потрібне азотне підживлення, оскільки грубі органічні матеріали, перепріваючи, будуть використовувати азот. У гної зазвичай багато насіння бур’янів. Восени велика частина їх встигне зійти, і ви зможете знищити їх розпушуванням. До того ж гній за зиму просочується вологою, поступово починає пріти і добре змішується з ґрунтом. Дозрілий гній можна вносити у ґрунт як навесні, так і восени. В останньому разі частина поживних речовин вимивається талими водами, зате органіка досягає оптимальної вологості.
Торф містить мало поживних речовин, але поліпшує структуру ґрунту. Низинний торф розпушує важку глинисту землю і підвищує вологоємність піщаної. Сухий торф погано змочується і дуже повільно просочується водою, через що іноді важко рівномірно його розподілити. Якщо у вас слабо окультурена дуже важка земля, внесіть 4-5 л (піввідра) торфу на квадратний метр городу під перекопування, а потім навесні — ще стільки ж торфу або перегною і ще раз перекопайте.
Всупереч твердженню у склад осінньої мінеральної поживи мають входити не тільки фосфор і калій, а й обов’язково азот. Після листопаду обмін речовин у багаторічних культур сповільнюється, та не зупиняється повністю. Багато рослин продовжують споживати азот і запасають його для інтенсивного росту навесні.
Восени можна вносити азотні, фосфорні та калійні добрива окремо, але зручніше застосовувати збалансовані мінеральні комплекси – вони є в асортименті майже у кожного виробника добрив.
Перед довгими канікулами
Після перших осінніх приморозків виноград обрізають і готують до укриття на зиму. Для цього лози зв’язують у пучки поліетиленовими мотузками, щоб їх зручно було пригнути і притиснути до землі.
Якщо ж стоїть тепла погода – до мінус 5ОС – не поспішайте лозу вкривати. За такої температури вона добре дозріє і загартується.
У листопаді під кущі вносять суперфосфат і попіл. Якщо у вашій місцевості так і не випало достатньої кількості дощів, слід кожний дорослий кущ полити двома-трьома відрами води. Це треба повторити і безпосередньо перед укриванням на зиму – по відру під кущ. Це сприятиме кращій перезимівлі.
Під час підготовки до зимового періоду кущі бажано обробити розчином бордоської рідини, обприскуючи і землю довкола в радіусі півтора метра.
Найкраще вкривати виноград хвоєю. Але існує й багато інших матеріалів. Головне – забезпечити доступ повітря до лози і щоб під укриттям було сухо.
Нерідко навесні помічаємо довкола винограду мишачі сліди. А з часом з’ясовується, що на лозі відсутні бруньки. Це голодні гризуни обгризли їх узимку. Тому не зайве восени насипати отруєну принаду для «гостей».
Лише після того, як виноград надійно захищений, а інструмент приведений до ладу, виноградар може перепочити.
Поки не вдарили морози
* Аби знезаразити ґрунтосуміш для вирощування зелені на підвіконні, багато господарів її прожарюють. Але з цією роботою краще впорається мороз. Винесіть посуд із землею на вулицю, й за низьких температур усі шкідливі організми загинуть. Відтак сміливо можна буде сіяти насіння.
* Із бурту гною, як і з компостної купи, за зиму вивітрюється багато корисних речовин. Тож напередодні холодів запаси органіки варто прикидати землею або торфом, накрити поліетиленовою плівкою. Завдяки цьому гній перепріватиме, черв’яки підуть углиб і перероблятимуть масу.
* Щоб не допустити втрат продукції при підвищеній вологості у погребі, овочеву купу прикривають шаром сіна завтовшки 40 см. Воно вбиратиме конденсат, а врожай залишатиметься сухим. Іноді таку «ковдру» протягом зими доводиться змінювати кілька разів.
Не пустіть гризунів на обійстя
Гризуни в зимовому саду – справжнє лихо. У сувору пору всі плодові дерева можуть бути істотно пошкодженими, а молоді насадження – знищеними.
Зайців приваблює кора молодих дерев, однорічні пагони, бруньки.
Миші їдять те, до чого дотягнуться: кору дерев під пухким снігом, молоді пагони чагарників, цибулинні й коренеплоди. Обгризуть кору на всьому стовбурі, а якщо сніг ляже на землю до морозу, не погребують і корінням. Миші віддають перевагу яблуні, повстистій вишні, глоду. Якщо в саду цього немає, зіпсують бузок, жимолость, троянди, садову суницю.
Є багато способів боротьби з гризунами. Потрібно вибрати найоптимальний.
Можна обгортати стовбур руберойдом, але перший шар має бути з рогожі.
Сітка-рабиця – надійний, але дорожчий спосіб. А може, в когось залишився рулончик після будівництва паркана. Стовбур спершу обгорніть газетами або мішковиною, а потім рабицею. Якщо сітка з великими вічками, слід намотати два шари. Вертикальні краї потрібно закріпити дротом, а нижнім краєм заглибити в землю.
Часто в боротьбі з дрібними гризунами застосовують отруєні принади. Їх достатньо в магазинах, що торгують товарами для дому і саду. Проте можна приготувати суміш і самостійно.
Ось найпопулярніші дієві рецепти:
- На 1 кг зерна – 5 г «Крисіду» або 10 г карбофосу;
- Рівні частини борошна, цукру і алебастру або цементу;
- Однакова кількість м’якоті чорного хліба і алебастру;
Крапля олії, додана в принаду, зробить її особливо бажаною для мишей. Серед народних рецептів особливо ефективними є такі:
- Розкласти перед входом у нору сухі реп’яхи.
- Покласти поруч нори відходи оселедця або котячу шерсть. Запах змусить мишей шукати інше житло.
- Залити нори настоєм гілок туї або ялини (0,5 кг гілок на 10 л окропу).
Малинник узимку
Після листопаду, підготовлюючи малинник до зимівлі, особливу увагу слід звернути на пагони з потовщеннями. Це наслідки діяльності стеблової галиці – найпоширенішого шкідника малини. Якщо розрізати таку випуклість, то видно червоточину, заповнену екскрементами і жовтими личинками. Молоді личинки вгризаються в деревину, внаслідок чого через тиждень-другий утворюються характерні здуття – гали, які збільшуються в розмірі, а восени повністю окільцьовують пагін. Через пошкодження порушується сокорух, уповільнюється ріст пагона, він засихає, ламається від сильного вітру.
Оскільки шкідник зимує в галах, то єдиним ефективним заходом боротьби з ним вважається вирізування пагонів із подальшим спалюванням у найкоротші терміни. Зробити це необхідно до весни, оскільки в квітні-травні починається виліт комах, що відродились, — невеликих комариків (до 2-2,5 мм) чорного кольору. Самки відкладають яйця на молоді пагони. Личинки проникають у стебло і починають харчуватись. Тижнів за два на стеблах з’являються здуття, і все повторюється.
