Гризуни взимку в саду: як з ними боротися
18.12.2019
420
0
Пізньої осені і взимку миші можуть стати справжнім стихійним лихом. Вони спроможні знищити весь молодий сад. Гарне літо і тривала тепла осінь — ідеальні умови для масового розмноження мишоподібних гризунів. Тому зараз у садах їх дуже багато.
Восени почали, взимку продовжили
Зима — це період спокою для саду, але не для мишей, адже голодні гризуни занепокоєні пошуком їжі. У цей час їх приваблює кора молодих дерев, однорічні пагони, штамби та основні корені.
Але все ж таки найчастіше від їх гострих зубів страждає кора. Щоб цього уникнути, ще пізньої осені на ділянці обов’язково наводять лад. А далі кожний садівник вдається до своїх способів захисту й боротьби з гризунами: дерева білять і обмотують різними матеріалами, обв’язують стовбури ялиновими або ялівцевими гілками тощо. Але є і такі дії, до яких можна вдаватися всю зиму. Ось про це й поговоримо.
Після кожного снігопаду варто втоптувати сніг біля плодових дерев, перегороджуючи тим самим мишам шлях до стовбура. Натрапивши на щільну кірку снігу, вони не зможуть до нього підступитися. Добре одночасно й підгортати дерева снігом, тоді на стовбурі утворюється крижана кірка, яку шкідники не подужають.
Аромат як зброя
Гризуни, як і всі тварини, не люблять неприємних запахів. Тому можна скористатися таким методом: обробити тирсу або торф’яну крихту розчином креоліну або карболової кислоти (3–5 г на 1 л води) і розсипати отриманий засіб навколо дерев і кущів. Можна обробити й фундаменти будівель зовні, а теплиці — зовні і зсередини: миші оминатимуть їх.
Не до вподоби шкідникам також і запах крові та сала. Тому можна обмазати гілки салом або сумішшю риб’ячого жиру з нафталіном (8:1). А дехто із садівників пристовбурні круги та власне стовбури плодових дерев кропить по першому снігу м’ясним розсолом. Зазвичай результати дуже добрі. Після того, як випаде новий сніг, операцію слід повторювати, адже він нейтралізує дію попередніх обробок.
Можна також прилаштувати на гілках пластикові пляшки з отворами й покласти в них таблетки нафталіну. Його їдкий запах огидний гризунам, і вони навряд чи наблизяться до дерев.
І всіляке різне
Добре захищають сад від гризунів і деякі рослини — чорнокорінь, наприклад. Його насіння міститься в такій самій колючій оболонці, як і в будяків. Потрапивши на тіло, вони завдають тварині нестерпних мук. Цей корінь ще й токсичний. Хорошим засобом захисту від мишей і щурів вважається і бузина червона.
Ефективні в боротьбі з дрібними садовими гризунами і отруєні приманки. Їх потрібно розкладати як у нори гризунів, так і на поверхні ґрунту поблизу стовбурів плодових дерев. Але в цьому разі отруйний корм слід заховати в трубки з толю або руберойду, щоб отрутою, бува, не поласували домашні тварини.
Можна купити необхідний препарат, а можна і приготувати самостійно. Змішавши, приміром, у рівних частинах борошно, цукор, алебастр або цемент. А крапелька олії, додана в суміш, зробить її особливо привабливою для мишей. Можна також розім’яти чорний хліб з алебастром. Але слід пам’ятати, що приманки доведеться періодично оновлювати.
Восени почали, взимку продовжили
Зима — це період спокою для саду, але не для мишей, адже голодні гризуни занепокоєні пошуком їжі. У цей час їх приваблює кора молодих дерев, однорічні пагони, штамби та основні корені.
Але все ж таки найчастіше від їх гострих зубів страждає кора. Щоб цього уникнути, ще пізньої осені на ділянці обов’язково наводять лад. А далі кожний садівник вдається до своїх способів захисту й боротьби з гризунами: дерева білять і обмотують різними матеріалами, обв’язують стовбури ялиновими або ялівцевими гілками тощо. Але є і такі дії, до яких можна вдаватися всю зиму. Ось про це й поговоримо.
Після кожного снігопаду варто втоптувати сніг біля плодових дерев, перегороджуючи тим самим мишам шлях до стовбура. Натрапивши на щільну кірку снігу, вони не зможуть до нього підступитися. Добре одночасно й підгортати дерева снігом, тоді на стовбурі утворюється крижана кірка, яку шкідники не подужають.
Аромат як зброя
Гризуни, як і всі тварини, не люблять неприємних запахів. Тому можна скористатися таким методом: обробити тирсу або торф’яну крихту розчином креоліну або карболової кислоти (3–5 г на 1 л води) і розсипати отриманий засіб навколо дерев і кущів. Можна обробити й фундаменти будівель зовні, а теплиці — зовні і зсередини: миші оминатимуть їх.
Не до вподоби шкідникам також і запах крові та сала. Тому можна обмазати гілки салом або сумішшю риб’ячого жиру з нафталіном (8:1). А дехто із садівників пристовбурні круги та власне стовбури плодових дерев кропить по першому снігу м’ясним розсолом. Зазвичай результати дуже добрі. Після того, як випаде новий сніг, операцію слід повторювати, адже він нейтралізує дію попередніх обробок.
Можна також прилаштувати на гілках пластикові пляшки з отворами й покласти в них таблетки нафталіну. Його їдкий запах огидний гризунам, і вони навряд чи наблизяться до дерев.
І всіляке різне
Добре захищають сад від гризунів і деякі рослини — чорнокорінь, наприклад. Його насіння міститься в такій самій колючій оболонці, як і в будяків. Потрапивши на тіло, вони завдають тварині нестерпних мук. Цей корінь ще й токсичний. Хорошим засобом захисту від мишей і щурів вважається і бузина червона.
Ефективні в боротьбі з дрібними садовими гризунами і отруєні приманки. Їх потрібно розкладати як у нори гризунів, так і на поверхні ґрунту поблизу стовбурів плодових дерев. Але в цьому разі отруйний корм слід заховати в трубки з толю або руберойду, щоб отрутою, бува, не поласували домашні тварини.
Можна купити необхідний препарат, а можна і приготувати самостійно. Змішавши, приміром, у рівних частинах борошно, цукор, алебастр або цемент. А крапелька олії, додана в суміш, зробить її особливо привабливою для мишей. Можна також розім’яти чорний хліб з алебастром. Але слід пам’ятати, що приманки доведеться періодично оновлювати.