Щоби влітку радував квітник – розсаду починайте висівати у лютому
07.03.2020
374
0
Середина лютого - у квіткарів починаються посівні роботи.
Квіткові культури з тривалим вегетаційним періодом висівають на розсаду, щоб встигнути порадіти їхньому цвітінню.
Які ж квіти варто посіяти наприкінці зими?
Петунія
Улюблениця багатьох садівників, тривало і рясно квітуча петунія (Petunia) відрізняється невибагливістю та витривалістю. А величезна кількість сортів усіляких розцвічень дозволяє підібрати рослини для будь-якої садової або балконної композиції.
Гібридні петунії відрізняються розміром і незвичайним забарвленням квіток, а також підвищеною стійкістю до несприятливих умов. Багато сортів петуній, на жаль, швидко втрачають привабливість, потрапивши під дощ або пориви сильного вітру. Стійкі гібриди набагато краще переносять подібні випробування.
Більшість сортів петунії мають довгі пагони, що досягають 150-180 см. Вони чудово виглядають у підвісних кошиках і балконних ящиках (головне - вибрати місце, де рослини будуть надійно захищені від вітру, який легко ламає тендітні гілочки).
Квітки, залежно від сорту, бувають простими або махровими, ну а розцвічення - на будь-який смак, у тому числі, є багато гібридів і сортів із двоколірними пелюстками.
Сіють петунії наприкінці лютого-початку березня. Насіння дуже дрібне, і посів проводять винятково по поверхні ґрунту, у жодному разі не заглиблюючи насіння. Сходи зазвичай з'являються дружно, через 10-14 днів (якщо насіння якісне). Підрослі сіянці пікірують в окремі горщики. Взагалі, розсада петунії краще розвивається, якщо в період росту її 2-3 рази пересаджують, поступово збільшуючи об'єм посадкової ємкості. У середині травня розсаду можна буде висаджувати на клумби або в контейнери. До цього часу в неї звичайно вже сформовані бутони, а деякі сорти навіть устигають розквітнути.
Лобелія
Чарівна рослина, доречна практично в будь-якій садовій композиції. Коли квітує лобелія (Lobelia erinus), її листя не видно серед безлічі дрібних квіточок дивовижно чистих, яскравих відтінків.
Серед сортів лобелії розрізняють ампельні й компактні подушковидні. Квітки можуть бути яскраво-синіми, темно-ліловими, блакитними, рожевими або білими. Цвітіння звичайно дуже тривале - із червня до морозів. У літню спеку лобелія може перестати квітувати - тоді її потрібно сильно обрізати і забезпечити регулярний полив, і вона знову буде радувати око буйством фарб.
Лобелія - чудове грунтопокривна або ампельна рослина. Вона підходить і для бордюрів, і для килимових посадок; відмінно заповнює простори, що пустують, біля підніжжя високорослих культур, добірно декорує краї балконних ящиків та інших контейнерів.
Сіють лобелію наприкінці лютого-початку березня в розсадні ящички по поверхні ґрунту. Посіви злегка накочують, не накриваючи насіння ґрунтом, і рясно воложать із пульверизатора. Сходи з'являються приблизно через 2 тижні. Сіянці пікірують і поміщають у світле, добре провітрюване місце, а із середини травня висаджують у ґрунт або в контейнери.
Гвоздика Шабо
Цвітіння гвоздики Шабо (Dianthus caryophyllus var. schabaud) наступає через 5-6 місяців після посіву. Тому лютий - оптимальний час для початку вирощування розсади.
Виростити гвоздику Шабо, у принципі, нескладно - основне завдання: не упустити строк посіву. В іншому ж рослина досить невимоглива, хоча на родючих ґрунтах росте краще. Квітуча гвоздика дуже виразна, тому варто підібрати їй таке місце в саду, де вона буде добре помітна. Рослина це любить світло, досить холодостійка і засухостійка.
Після посіву ящики з рослинами тримають при температурі +23...+25°С, поки насіння не зійде (сходи з'являються через 7-10 днів). Сіянцям потрібне гарне освітлення, тому їх треба розпікірувати в окремі горщики, щоб вони не затінювали один одного. Щоб рослини не витягалися, їм потрібно багато світла і прохолодь (+14...+15°С); полив помірний.
Бегонія вічноквітуча
Дивовижна невибаглива рослина, що квітує із червня і до самих осінніх холодів. Варіантів її розміщення в саду безліч: бегонію (Begonia semperflorens) можна вирощувати як ампельну рослину або квітучий бордюр, її саджають у контейнери для балконів і терас і використовують у килимових посадках.
Залежно від сорту, бегонія вічноквітуча може мати зелене, бронзове, бордово-коричневе листя й білі, рожеві або червоні квітки. Селекціонерами виведені і двоколірні сорти. Низькорослі сорти дуже компактні: у висоту вони досягають не більше 20 см; висота найбільш рослих - 30-40 см.
Насіння бегонії вічноквітучої дуже довго проростає, тому висівають його у лютому. Сіяти потрібно по поверхні ґрунту, потім злегка притиснути, щоб збільшити площу зіткнення насіннячка із ґрунтом, і гарненько зволожити ґрунт. Оптимальна температура для проростання насіння +20°С. Через 1,5 місяці молоденькі рослинки пікірують в окремі горщики, а на початку червня висаджують у ґрунт.
Лаванда вузьколиста
Ця ароматна витончена рослина відмінно росте і добре зимує в наших кліматичних умовах, тому вирощувати її в саду або в контейнері на балконі, лоджії, терасі можна сміливо. У квітниках лаванда вузьколиста (Lavandula angustifolia) чудово сусідить із трояндами; можна посадити її й на окремій грядці або клумбах із пряними травами, створивши у своєму саду "куточок Середземномор'я".
Насіння лаванди вузьколистої вимагає стратифікації - цим і пояснюється настільки ранній строк її посіву на розсаду (як варіант - можна сіяти під зиму). Сіють на глибину не більше 0,5 см у добре зволожений ґрунт. Ємкість із посівами накривають плівкою або склом і прибирають у холодильник. Виробники насіння рекомендують стратифікацію протягом 3 місяців, але на практиці можна обійтися й удвічі меншим строком. У фазі 2-3 пар справжнього листя сіянці варто пікірувати, а в ґрунт висадити, коли минуть поворотні заморозки. На відміну від дорослих рослин, молоді не занадто холодостійкі.
Сальвія
Теплолюбна сальвія Salvia splendens) у кліматі наших широт вирощується як однолітник. Родом вона з Південної Америки, де її культивують як багаторічну рослину. У наших садах сальвія, відома також як шавлія блискаюча, або блискуча, досить популярна.
Найчастіше можна зустріти червоноквіткову форму цієї рослини, але існують і сорти з ліловими або пурпурними квітками. Як правило, сальвія використовується в групових посадках, найкраще вона виглядає на великих площах, приваблюючи своєю яскравістю, соковитістю кольору. Але можна використовувати її і для контейнерних посадок.
Сіють сальвію наприкінці лютого-початку березня, присипаючи тонким шаром ґрунту. Пікірують у фазі 4-5 пар справжнього листя, а наприкінці травня-початку червня висаджують у ґрунт, бажано на сонячному місці.
Віола
Якщо ви хочете, щоб віола (Viola x wittrockiana) квітувала в рік посіву, причому квітувала з кінця травня і до самого снігу, посійте її на розсаду в лютому.
Ця дворічна культура, дуже широко використовувана квіткарями, цінується за тривале цвітіння, достаток сортів усіляких забарвлень і надзвичайну невибагливість. Віола спокійно переносить пересадження навіть квітучою, відмінно розростається і може рости як у квітниках, так і у всіляких контейнерах. При вирощуванні розсадою підрослі сіянці пікірують в окремі стаканчики. Щоб віоли добре розвивалися і не витягалися, розсаду бажано розмістити в прохолодному (+14...+15 °С) добре освітленому місці.
Геліотроп
Геліотроп (Heliotropium arborescens) - любитель сонця і тепла. Він досить вимогливий до родючості ґрунту й порадує цвітінням лише того садівника, який буде регулярно доглядати за ним, поливати і підживлювати. Але якщо ви готові подбати про нього, результат вас не розчарує.
Сіяти його треба поверхово, тому що насіння геліотропа проростає тільки на світлі. Притисніть його до ґрунту, злегка вдавивши в нього, але не присипайте зверху. Через місяць, коли сіянці підростуть, пікіруйте їх в окремі горщики. У сад розсаду можна переселяти починаючи із середини травня.
Квіткові культури з тривалим вегетаційним періодом висівають на розсаду, щоб встигнути порадіти їхньому цвітінню.
Які ж квіти варто посіяти наприкінці зими?
Петунія
Улюблениця багатьох садівників, тривало і рясно квітуча петунія (Petunia) відрізняється невибагливістю та витривалістю. А величезна кількість сортів усіляких розцвічень дозволяє підібрати рослини для будь-якої садової або балконної композиції.
Гібридні петунії відрізняються розміром і незвичайним забарвленням квіток, а також підвищеною стійкістю до несприятливих умов. Багато сортів петуній, на жаль, швидко втрачають привабливість, потрапивши під дощ або пориви сильного вітру. Стійкі гібриди набагато краще переносять подібні випробування.
Більшість сортів петунії мають довгі пагони, що досягають 150-180 см. Вони чудово виглядають у підвісних кошиках і балконних ящиках (головне - вибрати місце, де рослини будуть надійно захищені від вітру, який легко ламає тендітні гілочки).
Квітки, залежно від сорту, бувають простими або махровими, ну а розцвічення - на будь-який смак, у тому числі, є багато гібридів і сортів із двоколірними пелюстками.
Сіють петунії наприкінці лютого-початку березня. Насіння дуже дрібне, і посів проводять винятково по поверхні ґрунту, у жодному разі не заглиблюючи насіння. Сходи зазвичай з'являються дружно, через 10-14 днів (якщо насіння якісне). Підрослі сіянці пікірують в окремі горщики. Взагалі, розсада петунії краще розвивається, якщо в період росту її 2-3 рази пересаджують, поступово збільшуючи об'єм посадкової ємкості. У середині травня розсаду можна буде висаджувати на клумби або в контейнери. До цього часу в неї звичайно вже сформовані бутони, а деякі сорти навіть устигають розквітнути.
Лобелія
Чарівна рослина, доречна практично в будь-якій садовій композиції. Коли квітує лобелія (Lobelia erinus), її листя не видно серед безлічі дрібних квіточок дивовижно чистих, яскравих відтінків.
Серед сортів лобелії розрізняють ампельні й компактні подушковидні. Квітки можуть бути яскраво-синіми, темно-ліловими, блакитними, рожевими або білими. Цвітіння звичайно дуже тривале - із червня до морозів. У літню спеку лобелія може перестати квітувати - тоді її потрібно сильно обрізати і забезпечити регулярний полив, і вона знову буде радувати око буйством фарб.
Лобелія - чудове грунтопокривна або ампельна рослина. Вона підходить і для бордюрів, і для килимових посадок; відмінно заповнює простори, що пустують, біля підніжжя високорослих культур, добірно декорує краї балконних ящиків та інших контейнерів.
Сіють лобелію наприкінці лютого-початку березня в розсадні ящички по поверхні ґрунту. Посіви злегка накочують, не накриваючи насіння ґрунтом, і рясно воложать із пульверизатора. Сходи з'являються приблизно через 2 тижні. Сіянці пікірують і поміщають у світле, добре провітрюване місце, а із середини травня висаджують у ґрунт або в контейнери.
Гвоздика Шабо
Цвітіння гвоздики Шабо (Dianthus caryophyllus var. schabaud) наступає через 5-6 місяців після посіву. Тому лютий - оптимальний час для початку вирощування розсади.
Виростити гвоздику Шабо, у принципі, нескладно - основне завдання: не упустити строк посіву. В іншому ж рослина досить невимоглива, хоча на родючих ґрунтах росте краще. Квітуча гвоздика дуже виразна, тому варто підібрати їй таке місце в саду, де вона буде добре помітна. Рослина це любить світло, досить холодостійка і засухостійка.
Після посіву ящики з рослинами тримають при температурі +23...+25°С, поки насіння не зійде (сходи з'являються через 7-10 днів). Сіянцям потрібне гарне освітлення, тому їх треба розпікірувати в окремі горщики, щоб вони не затінювали один одного. Щоб рослини не витягалися, їм потрібно багато світла і прохолодь (+14...+15°С); полив помірний.
Бегонія вічноквітуча
Дивовижна невибаглива рослина, що квітує із червня і до самих осінніх холодів. Варіантів її розміщення в саду безліч: бегонію (Begonia semperflorens) можна вирощувати як ампельну рослину або квітучий бордюр, її саджають у контейнери для балконів і терас і використовують у килимових посадках.
Залежно від сорту, бегонія вічноквітуча може мати зелене, бронзове, бордово-коричневе листя й білі, рожеві або червоні квітки. Селекціонерами виведені і двоколірні сорти. Низькорослі сорти дуже компактні: у висоту вони досягають не більше 20 см; висота найбільш рослих - 30-40 см.
Насіння бегонії вічноквітучої дуже довго проростає, тому висівають його у лютому. Сіяти потрібно по поверхні ґрунту, потім злегка притиснути, щоб збільшити площу зіткнення насіннячка із ґрунтом, і гарненько зволожити ґрунт. Оптимальна температура для проростання насіння +20°С. Через 1,5 місяці молоденькі рослинки пікірують в окремі горщики, а на початку червня висаджують у ґрунт.
Лаванда вузьколиста
Ця ароматна витончена рослина відмінно росте і добре зимує в наших кліматичних умовах, тому вирощувати її в саду або в контейнері на балконі, лоджії, терасі можна сміливо. У квітниках лаванда вузьколиста (Lavandula angustifolia) чудово сусідить із трояндами; можна посадити її й на окремій грядці або клумбах із пряними травами, створивши у своєму саду "куточок Середземномор'я".
Насіння лаванди вузьколистої вимагає стратифікації - цим і пояснюється настільки ранній строк її посіву на розсаду (як варіант - можна сіяти під зиму). Сіють на глибину не більше 0,5 см у добре зволожений ґрунт. Ємкість із посівами накривають плівкою або склом і прибирають у холодильник. Виробники насіння рекомендують стратифікацію протягом 3 місяців, але на практиці можна обійтися й удвічі меншим строком. У фазі 2-3 пар справжнього листя сіянці варто пікірувати, а в ґрунт висадити, коли минуть поворотні заморозки. На відміну від дорослих рослин, молоді не занадто холодостійкі.
Сальвія
Теплолюбна сальвія Salvia splendens) у кліматі наших широт вирощується як однолітник. Родом вона з Південної Америки, де її культивують як багаторічну рослину. У наших садах сальвія, відома також як шавлія блискаюча, або блискуча, досить популярна.
Найчастіше можна зустріти червоноквіткову форму цієї рослини, але існують і сорти з ліловими або пурпурними квітками. Як правило, сальвія використовується в групових посадках, найкраще вона виглядає на великих площах, приваблюючи своєю яскравістю, соковитістю кольору. Але можна використовувати її і для контейнерних посадок.
Сіють сальвію наприкінці лютого-початку березня, присипаючи тонким шаром ґрунту. Пікірують у фазі 4-5 пар справжнього листя, а наприкінці травня-початку червня висаджують у ґрунт, бажано на сонячному місці.
Віола
Якщо ви хочете, щоб віола (Viola x wittrockiana) квітувала в рік посіву, причому квітувала з кінця травня і до самого снігу, посійте її на розсаду в лютому.
Ця дворічна культура, дуже широко використовувана квіткарями, цінується за тривале цвітіння, достаток сортів усіляких забарвлень і надзвичайну невибагливість. Віола спокійно переносить пересадження навіть квітучою, відмінно розростається і може рости як у квітниках, так і у всіляких контейнерах. При вирощуванні розсадою підрослі сіянці пікірують в окремі стаканчики. Щоб віоли добре розвивалися і не витягалися, розсаду бажано розмістити в прохолодному (+14...+15 °С) добре освітленому місці.
Геліотроп
Геліотроп (Heliotropium arborescens) - любитель сонця і тепла. Він досить вимогливий до родючості ґрунту й порадує цвітінням лише того садівника, який буде регулярно доглядати за ним, поливати і підживлювати. Але якщо ви готові подбати про нього, результат вас не розчарує.
Сіяти його треба поверхово, тому що насіння геліотропа проростає тільки на світлі. Притисніть його до ґрунту, злегка вдавивши в нього, але не присипайте зверху. Через місяць, коли сіянці підростуть, пікіруйте їх в окремі горщики. У сад розсаду можна переселяти починаючи із середини травня.