"Немає рівних": Як накопичувати гроші по-японськи

В основі заощаджень по-японськи — усвідомлене споживання та повільний, але неухильний рух до наміченої фінансової мети.

У вмінні доводити щось до досконалості японцям немає рівних. Японська електроніка, японські інструменти, японські автомобілі — це говорить саме за себе, а японські практики організації виробництва вже давно впроваджують у всьому світі. Є свої методики й у сфері особистих фінансів.

Економимо

У японців вироблено кілька простих правил заощадження:

Найочевидніше — не витрачайте гроші, не вивчивши всі можливості заощадити. Один і той самий товар різні магазини можуть продавати за різною ціною або оголосити знижки. Полювання на знижки може бути дуже цікавою справою.

Люди часто купують не для якогось результату, а без явної мети, на автоматі. Тому варто уважно розглянути свої повсякденні витрати. Наприклад, звичка купувати та пити каву — без задоволення і коли не потрібно підбадьоритися — за місяць може обійтися як абонемент у спортзал чи квиток в оперу, те, що може принести реальну користь та справжнє задоволення. Або ці гроші можна відправити у скарбничку.

Якщо потрібно купити щось, у чому немає екстреної необхідності, постарайтеся на якийсь час забути про це, а потім поверніться до роздумів. Так ви подивитеся на свою потребу свіжим поглядом і краще зрозумієте, наскільки вам потрібна покупка. Вважається, що якщо думка не змінилася навіть через місяць, значить річ справді потрібна, треба брати.

Серйозна небезпека для особистих фінансів — необдумані імпульсивні витрати. Щоб подолати їх, японці розробили спеціальну систему питань. Головне бути чесним, відповідаючи собі.

Який у мене зараз настрій? Чи не приймаю я рішення під впливом емоцій?

Звідки я дізнався про потенційну покупку? Чи не вплинула на мене реклама, чи не впливають на мене чужі враження?

Які почуття викликає у мене покупка, наскільки довго продовжиться відчуття після покупки?

Чи можу я обійтися без цього? Чи можу я дозволити собі цю покупку?

Чи потрібна вона мені на один раз або я користуватимуся їй роками?

Відповівши на ці питання, легко зрозуміти, чи прагнете ви до реальної користі, чи вам потрібно короткочасне задоволення від самого факту покупки. Якщо перше — то справа варта, якщо друге — відволічіться і спробуйте отримати задоволення іншим способом.

Заощаджуємо

Заощаджувати по-японськи не означає якихось фінансових надзусиль, але потребує хорошої самодисципліни. Стратегія заснована на багатьох дрібних, але регулярних вкладеннях у свою скарбничку, а всі зекономлені кошти автоматично переходять у статус заощаджених.

Якщо вдалося щось купити зі знижкою, то заощаджену різницю потрібно відкласти в скарбничку.

Усі повсякденні покупки потрібно округляти у більший бік і різницю теж відкладати. Наприклад, ви сходили в магазин і витратили 2168 єн. Подумки округліть суму до найближчого числа із двома нулями, тобто до 2200. Різницю — 32 єни — потрібно відкласти у скарбничку. Це не розорить вас, але, якщо робити це завжди, в результаті набереться велика сума.

Аналогічно з великими покупками: щоразу, купуючи щось дороге, відкладайте кілька відсотків від витраченої суми. Японці називають це "на запчастини".

Якщо ви дали комусь у борг, то, коли вам його повернуть, відкладіть гроші про запас. Логіка дуже проста: якщо ви прожили без цієї суми, значить і далі спокійно проживете, а в заощадженнях ці гроші вам колись дуже знадобляться.

Штрафуйте себе за порушені обіцянки. Наприклад, ви вирішили лягти спати раніше, а натомість дивилися серіали, або захотіли обмежити себе в солодощах, але не втрималися і з'їли тістечка. Значить доведеться заплатити самому собі штраф, якась кількість ієн вирушить у «фонд майбутнього». Так буде подвійна користь: і самодисципліну підтягнете, і скарбничку поповните.

Свою культуру заощаджень японці практикують століттями, вона актуальна і для сучасного світу. Тож дещо у них, замінивши єни на гривні, безперечно варто перейняти.