Дотепна притча про багатство та бідність

Це притча має глибокий філософський сенс, що стосується людського ставлення до бідності та багатства.

До чоловіка якось прийшли дві жінки: Бідність і Багатство. Обидві просять у нього дати відповідь, хто з них гарніша та привабливіша.

І обидві дійсно гарні, стрункі та привабливі.

Почали ходити навколо нього, гратися своїми локонами, демонструвати себе в профіль і анфас.

Підморгують, загравають.

Чоловікові, звісно, приємно, але він розуміє, що вляпався... Немає нічого страшнішого за помсту знехтуваної жінки. А ще, якщо жінці дали зрозуміти, що вона негарна.

Чоловік задумався... Скаже, що Бідність гарніша, не бачити йому в своєму житті Багатства. Скаже, що Багатство гарніше — Бідність все життя буде йому мститися і мучити його.

Як міг він тягнув час. Вдавав, що милується дамами, а сам продумував ходи та фрази.

Зрештою придумав дуже просте рішення:

Ви обидві ну дуже-дуже гарні. Бідність, ти особливо гарна зі спини, коли йдеш, у тебе такий шикарний силует. Багатство, мені завжди приємно бачити твоє обличчя, коли ти наближаєшся до мене. Чим ближче твої очі — тим я щасливіший.

Ця притча вчить нас важливим речам, та нагадує про те, що надмірна прив'язаність як до бідності, так і до багатства може бути проблематичною — важливий баланс та вміння взаємодіяти з обома аспектами буття.

Людина опинилася в складній ситуації, коли будь-яка пряма відповідь призвела б до негативних наслідків. Замість обирати одну із крайностей, вона знайшла витончене рішення:

Бідність гарна зі спини, коли віддаляється — тобто людина радіє, коли бідність залишає її життя.
Багатство приємно бачити, коли воно наближається — людина щаслива, коли достаток приходить в її життя