Menu

Житія святих Житія святих на 4 серппня (22 липня за ст. стилем)

04.08.2020
1691
0

Пам'ять святої мироносиці рівноапостольної Марії Магдалини


Свята Марія, названа Магдалиною, родом була із Сирії, із гїр Магдальських1, звідки й прозивання їй було. Вона, від муки семи бісів страждаючи і про Христа Спасителя, що проганяв бісів і від всіляких хвороб зцілював, чуючи, прийшла до Нього, коли Він у Галилеї проходив міста і села з проповіддю Євангелія і цілющою своєю божественною силою всім усюди добродіяв. Його ж чоловіколюбної милости і вона сподобилася: зглянувся Господь на неї милосердно, і вигнав з неї лютих катів, сімох бісів2, і зробив її здоровою не лише тілом, а й душею, проcвітив їй розум світлом пізнання істини, що повірила вона в Нього, істинного Сина Божого, посланого від Бога Отця на спасення світу. I стала ця Марія ученицею Христовою і послідовницею Його з іншими святими жінками, які служили Йому аж до Його добровільного страждання, хресної смерти і поховання, як же про те Матей святий розповідає3: «Було там і жінок багато, що здалеку дивилися, вони йшли за Ісусом з Галилеї, служили Йому, серед них же була Марія Магдалина». Стояла вона під хрестом разом із Пречистою Дівою Богородицею, що ридала гірко, і з іншими святими жінками, які дивилися на страждання Христове. Одні плакали, інші Матір Його Пренепорочну, що невтішно плакала, скільки було можливо, утішали, підтримували, знеможену від сердечного болю — зброя пройшла крізь душу їїа. Серед тих жінок, розповідає благовісник, наче найпершою була Магдалина. Вонабо справді понад інших риданнями слізними виявляла своє сердечне співстраждання страждаючому Христові і спївчуття зболеній матері. Припадала до знятого з хреста i сльозами пречисті рани Його омивала. I як же живому Христовї була служителькою i послідовницею, так і коли Він помер i в гробі був покладений, як вірна учениця хотіла послужити — з дорогоцінним миром швидше від інших прийшла. Не раз прийшла, а тричі, як же про те Никифор Калліст4, достовірний записувач церковних діянь, у книзі своїй першій у главі тридцять третій написав: «Магдалина тричі до гробу прийшла і двічі Христа бачила». Виразно про те сказано у Святому Євангелії5: першою, ще як пітьма була нічна, прийшла без страху (із другою якоюсь Марією), неміч і страх жіночі відклавши, і побачили камінь, відвалений від гробу, і побігли швидко назад, і сповістили святому Петрові і святому Йоану—апостолам, кажучи: «Взяли Господа з гробу». Петро ж і Йоан поспішили до гробу, один одного випереджуючи. Йшла за ними i ця свята Марiя Магдалина, і був то її другий прихід до гробу. I коли ті два апостоли у гро6і Христовім нічого іншого, окрім поховального, не побачили й повернулися, вона залишилася плакати біля гробу. I заглянула до гробу, і побачила двох ангелів, що сиділи в білих ризах: одного в головах, а другого в ногах, де лежало тіло Сусове. I чула ангелів, що питали її: «Жінко, чого плачеш?» Вона ж відповіла їм: «Взяли Господа мого, і не відаю, де поклали Його». Те мовивши, оглянулася назад, і побачила самого Христа Господа, що стояв, і не впізнала Його, але думала, що то садівник, і питала нуса про Сусове тіло: «Пане, якщо ти взяв Його, скажи мені, де поклав, і я заберу Його». I коли Господь на ім'я покликав її, кажучи: «Маріє!», тоді вона пізнала, що то сам Господь, і припала, кланяючись до ніг Його, хоч і боронив їй торкатися. I послав її Господь до братів. Це все було перед сходом сонця. Утретє ж прийшла6 з іншими святими жінкамимироносицями, коли вже засяяло сонце. З ними ж коли після ангельського видіння і сповіщення про воскресення Христове поверталася до апостолів, удруге побачила Господа, який явився усім разом мироносицям. Зустрівбо Господь тих жінок і мовив до них: «Радійте»7. Вони ж підійшли, обхопили ноги його і поклонилися Йому. Тоді сказав їм нус: «Не бійтеся, ідіть сповістіть братам моїм». З тих трьох приходів святої Магдалини до гробу Христового видно, наскільки велику, понад інших, горяч сердечної любови мала до Господа свого. Тому й Господь її так любив, що перед усіма (після Пречистої Матері своєї) своїм явленням після воскресення вшанував її, явившись спочатку їй, як же святий Марко говорить8: «Воскрес нус зранку у першу суботу, явився насамперед Марії Магдалині». I тому перша бачила Воскреслого Христа і першою була благовісницею Його воскресення. Після вознесення ж Господнього пройшла багато країв, благовістуючи Христа, як же й апостоли святі. Прийшла і до Рима, і стала перед Тиверіємцісарем9)б, і все про Христа сповістила йому. На Пилата й архиєрея гнів цісаря викликала. I прийняли вони за ділами своїми. Після того прийшла свята до Ефеса до святого Йоана Богослова і там апостольськи з апостолом спасенню людському послужила10. Блаженним успенням до Господа переставилася й покладена була біля входу до печери, у якій пізніше сім отроків святих заснуло11. Коли царював у греків Лев Премудрий®, перенесено чесні мощі святої Марії Магдалини до Константинополя і в обителі святого Лазаря покладено. I відбувалися там святкування її пам'яті, на славу Христа, Бога нашого.

Західні цю святу Марію Магдалину вважають Марією, сестрою Лазаря, її ж і жінкоюблудницею, що омила сльозами ноги Христові і волоссям голови своєї обтерла й миром помастила. Але східні не думають так. Лазаревабо сестра була з Витанії, родом юдейка, а Магдалина із Сирії, із гір Магдальських, а не з Юдеї. Що ж не була блудницею сестра Лазарева, зрозуміло з того, що серед доньок Ізраїлевих заборонялося бути блудницям, так написано у книгах Мойсеєвих12: «Хай не буде блудниці з доньок Ізраїлевих». Якщо б якась була взята на такому грісі, то закон велів побити її камінням. Тому сестра Лазарева поблизу Єрусалима, будучи з доньок Ізраїлевих, не могла бути відкрито грішницею — її побили б камінням за законом своїм жиди, що й на Лазаря ворогували. Ще ж і Лазар, муж чесний і сановитий (був топархом13 Витанії), зі сестрою Мартою як би дозволили сестрі своїй Марії бути явною грішницею? Тому інша сестра Лазарева, а інша — жінкаблудниця. Нема і про те достеменних відомостей, чи Магдалина була тою блудницею, згаданою в Євангелії, яка Христові ноги омила сльозами, і волоссям обтерла, і миром помастила, чи інша якась. Якщо та була Магдалина, то як могли чоловіки мати з нею гріховний зв’язок, коли була біснувата, сімома бісами мучена? Хіба перед біснуванням була грішницею. 

І якщо б Магдалина була тою блудницею, то за Ним зі своєї злости, шукаючи на Нього якоїсь провини, щоб Його обмовити й осуДити? Якщо учні Христові, раз побачивши ГоспоДа14, що із самарянкою розмовляв, віДчужувалися, бо з жінкою говорить, наскільки більше вороги не мовчали б, якби бачили явногрішницю, що у всі Дні за Ним хоДить і Йому служить? Але ми не сміємо про невіДомі й незрозумілі речі багато ДосліДжувати і щось стверДжувати, поклаДаємося на церковне розуміння. Про різних жінок, що ноги Христові волоссям обтерли і миром помастили, хто хоче знати, хай читає в синаксарі у ТріоДі, у святу Велику сереДу, що переД Тайною Вечерею Христовою, а про святу Марію МаглаДину нехай Дивиться в синаксарі на третю неДілю після Пасхх.    14 Йо. 4.

У цей День вшановуємо Перенесення чесних мощей священомученика Фоки, але нєвіДомо, звіДки й куДи. Сама ж пам’ять його — 22го вересня. Там і про стражДання його Дивись.

У цей же День у Пролозі поклаДено пам’ять святого мученика Юліяна, його житіє і стражДання Дивися 8го січня.

Залиш коментар

Зайдіть на сайт

Нема фото

Категорії