Menu

Лагаш, перше місто шумерів - Сто Великих археологічних відкриттів

10.02.2022
324
0
Нижня Месопотамія-Країна шумерів. Територія, де зародилася ця найдавніша цивілізація світу, обмежується родючою долиною двох річок, Тигра і Євфрату. На захід від неї розстелялася безводна і кам'яниста пустеля, зі сходу підступали гори, населені напівдикими войовничими племенами.

Земля країни шумерів-недавнього походження. Раніше Перська затока вдавався тут глибоко в материк, доходячи до сучасного Багдада, і тільки в порівняно пізній період вода поступилася місцем суші. Сталося це не внаслідок якогось раптового катаклізму, а в результаті відкладень річкових наносів, поступово заповнили величезну западину між пустелею і горами. Сюди, на ці землі, з південного сходу сучасного Ірану прийшли землеробські племена, що дали початок убейдской культурі, що поширилася потім на всю Месопотамію.

На рубежі IV і III тисячоліть до н. е. в південній частині Межиріччя Тигра і Євфрату з'явилися перші державні утворення. До початку III тисячоліття до н. е. тут склалося кілька міст-держав-Еріду, Ур, Урук, Ларса, Ніппур. У кожному з них жило приблизно 40-50 тисяч чоловік. Правителі цих міст носили титул лугаль ("велика людина«) або енсі (»жрець-владика").

У другій половині III тисячоліття до н. е. лідером серед міст Шумера стає Лагаш. У середині XXV століття до н. е. його армія в жорстокій битві розгромила свого одвічного противника-місто Умму. За час правління Уруінімгіни, енсі Лагаша (2318-2312 рр. до н. е.), були здійснені важливі соціальні реформи, які є найдавнішими відомими на сьогоднішній день правовими актами в області соціально-економічних відносин. Уруінімгіна проголосив гасло: "нехай сильний не ображає вдів і сиріт!» Від імені верховного бога Лагаша він гарантував права громадян міста, звільнив від податей жерців і храмову власність, скасував деякі податки з ремісників, зменшив розміри трудової повинності з будівництва зрошувальних споруд, ліквідував поліандрію (многомужество) – пережиток матріархату.

Однак розквіт Лагаша тривав недовго. Правитель Умми Лугальзагесі, уклавши союз з уруком, напав на Лагаш і розгромив його. Згодом Лугальзагесі поширив своє панування майже на весь Шумер. Столицею його держави став Урук. А Лагаш повільно згасав, хоча його назва ще зрідка зустрічається в документах аж до часу правління вавилонського царя Хаммурапі і його наступника Самсуїлуни. Але поступово глина і Піски поглинули місто.

У 1877 році в іракське місто Басру приїхав віце-консул Франції Ернест де Сарзек. Як і багато інших дипломатів того часу, які працювали на Близькому Сході, він пристрасно цікавився старожитностями і весь свій вільний час присвячував обстеженню ближніх і далеких околиць Басри. Сарзека не лякали ні спека, що доходила до сорока градусів, ні нездоровий, гнилий Клімат. Завзятість його увінчалося успіхом. Хтось із селян розповів йому про цеглини з дивними знаками, які часто трапляються в урочищі Телло, розташованому на північ від Басри, в межиріччі Тигра і Євфрату. Прибувши на місце, Сарзек відразу приступив до розкопок.

Вони тривали кілька років і увінчалися рідкісним успіхом. У пустельному урочищі Телло, під цілим комплексом опливших глинистих пагорбів, Сарзек виявив руїни Лагаша, а в них – величезний, добре систематизований архів, що складався більш ніж з 20 тисяч клинописних табличок і пролежав у Землі майже чотири тисячоліття. Це була одна з найбільших бібліотек давнини.

Лагаш був багато в чому нетиповий для міст Шумера: він представляв собою скупчення поселень, що оточували склалося раніше основне ядро міста. У Лагаші була виявлена ціла галерея скульптур правителів міста, в тому числі нині знаменита група скульптурних портретів правителя Гудеа. З висічених на них написів і з текстів глиняних табличок вчені дізналися імена десятків царів та інших видатних людей того часу, що жили в III тисячолітті до н. е. з тексту " стели Коршунів "» 2450-2425 рр. до н. е.) стало відомо зміст договору, укладеного правителем Лагаша Еаннатумом з правителем поваленої Умми, а рельєфи, висічені на стелі, розповіли про те, як відбувалася битва між арміями обох міст-держав. Ось правитель Лагаша веде в бій легкоозброєних воїнів; потім-він же кидає на прорив важкоозброєну фалангу, яка і вирішує результат битви. Над спорожнілим полем битви кружляють шуліки, що розтягують трупи ворогів.

На інших барельєфах зображені бики з людськими головами. У деяких биків вся верхня частина тулуба-людська. Це-відгомони стародавнього землеробського культу бика; тут ми спостерігаємо перетворення бога-Бика в бога-людини.

На срібній вазі з Лагаша-одному із шедеврів шумерського мистецтва середини III тисячоліття до н. е – - зображені чотири орла з левовими головами. На іншій вазі-дві увінчані коронами змії з крилами. Ще на одній вазі зображені змії, що обвилися навколо жезла.

Відкриття Сарзека скинуло покрив таємниці, що закутував шумерську цивілізацію. Ще недавно з приводу шумерів в науковому світі велися запеклі суперечки, деякі вчені відкидали сам факт існування цього народу. А тут був знайдений не тільки Шумерське місто, а й величезна кількість клинописних текстів на мові шумерів!

Сенсаційне відкриття Лагаша спонукало вчених інших країн відправитися на пошуки інших шумерських міст. Так були відкриті Еріду, Ур, Урук. У 1903 році французький археолог Гастон Крое продовжив розкопки Лагаша. У 1929-1931 роках тут працював Анрі де Женільяк, а потім ще два роки – Андре Парро. Ці дослідження збагатили науку новими численними знахідками.
Залиш коментар

Зайдіть на сайт

Нема фото