В недалекому майбутньому прогодувати людство зможе тільки розум

До 2050 року людству доведеться кардинально змінити способи приготування продуктів, а також перейти на генетично модифіковану їжу. Такого висновку дійшли вчені з Інституту світових природних ресурсів (World Resources Institute), повідомляє thebabel з посиланням на Bloomberg.

За підрахунками вчених, до 2050 року населення Землі становитиме 10 млрд людей, наразі - 7,4 млрд.

Автори дослідження називають кілька способів завадити голоду серед населення Землі та контролювати кліматичні зміни. Найбільш ефективним може стати скорочення споживання м'яса жуйних тварин. Американці повинні будуть зменшити середнє споживання яловичини приблизно на 40%, а європейці на 22%.

Вирощування корів, овець і кіз вимагає багато землі та ресурсів. Наприклад, корови ростуть і розмножуються повільніше, ніж свині та домашня птиця, а це означає, що їм потрібно їсти набагато більше, і вони потребують більше землі та води. За даними ООН, тільки на яловичину припадає 41% викидів парникових газів у тваринництві - це більше, ніж прямі викиди транспортного сектора.

До того ж необхідно розібратися зі зміною клімату, поширеними хворобами, шкідниками та періодами повеней і посухи.

«Ми повинні різко збільшити врожайність. Це повинно бути зроблено за рахунок того, що ми стаємо розумнішими», - зазначив один з авторів дослідження Тім Серчінгер.

На його думку, можливості мінеральних добрив у значній мірі вже вичерпані, а доступної води для поливу сільськогосподарських угідь стає все менше.

Учені з Інституту світових ресурсів також наголосили на необхідності вдосконалити селекцію і збільшити врожайність за рахунок прискорення циклів розмноження культур. Крім цього, пропонується маркувати ДНК, перейти до дослідження таких культур, як просо, горох, ячмінь і сорго, а також використовувати генну інженерію для підвищення стійкості рослин.

У доповіді зазначається, що саме технології ГМО дозволили врятувати популяцію гавайської папайї від вірусу і можуть зробити те саме в майбутньому для картоплі в Уганді, соєвих бобів у Бразилії і томатів у Флориді. На думку Серчінгера, за допомогою генної інженерії можна зробити так багато в сільському господарстві, що важко знайти аргументи проти використання цієї технології.