Menu

Відкриття пам‘ятника воїнам, що загинули у Першій світовій війні у м. Хуст, 1943 рік (ВІДЕО)

07.10.2019
745
0
Перша світова війнаґ,  насправді  розпочалась 28 червня 1914 року терористичним актом у Сараєві. Там молодий боснійський серб Гаврило Принцип серед білого дня на очах сотень людей розстріляв престолонаслідника Австро-Угорської імперії Франца Фердинанда і його дружину Софію.

Трохи більше ніж місяць відділяє 27 червня і 1 серпня 1914 року – день офіційного виголошення війни, але в дійсності між ними пролягає прірва. Австро-Угорщина, яку один великий австрієць – письменник Роберт Музиль – назвав «імперією оперет, другорядною, але не злою імперією», до Сараєва жила у вдало і, здавалося, назавжди налагодженому ритмі, може, не оперети, але гучних маршів родини Штраусів, які не давали Відню втратити крок.

Так було до 28 червня, того дня Гаврило Принцип розстріляв цю ілюзію, правда, думка про те, що світ стоїть на порозі Першої світової війни, з’явилася в небагатьох головах. Про жертви війни теж мало хто думав, хоча вже 14 серпня 1914 року розпочалася кількаденна, одна з перших, найбільших у Європі, битв на Цері, в якій полягло 16 з половиною тисяч сербських вояків і 18 з половиною австро-угорських.

Українців у Першій світовій загинуло близько мільйона. Минуло століття від початку Першої світової війни, та українська історична наука і досі не має точних даних стосовно кількості її жертв – не тільки з точністю до десятків, але навіть до тисяч загиблих, поранених чи тих, хто пропав безвісти. І досі в історії Першої світової (і Другої світової війни, на жаль, теж) без належної шани і скорботи бездумно розкидаємось сотнями тисяч і мільйонами жертв на обох боках фронту.

У складі російської імперської армії воювало близько 4 мільйонів українців, у лавах австро-угорського війська близько 700 тисяч, близько мільйона з них ніколи не повернулись до рідного дому, їх могили розсіяні повсюди в Європі – на землях нинішньої Австрії, Німеччини, Польщі, Словаччини, Румунії, Білорусі, України, Сербії, Росії, України…

Нинішня Чеська Республіка – місце останнього спочинку тисяч українців, особливо щедро засіяна українськими похованнями північна Чехія. Першим у тодішній Чехословаччини в 1923 році був відкритий пам’ятник жертвам Першої світової на військовому цвинтарі в місті Німецьке Яблонне, що неподалік Ліберця (нині Яблонне в Под’єштєді). Його звели на кошти української громади, на стелах дбайливо вивели імена вояків. Нині імена не прочитати, час замітає сліди, так само, як поросли бур’яном могили вояків навколо пам’ятника, залишились тільки ледь помітні горбочки.

Такий памятник відкрили і в Хусті, дещо пізніше, в 1943 році. З того дня збереглося відео з якого стає зрозуміло, що подію відзначали з великим розмахом. Переглядаючи пам’ятне відео сьогодні,  хустянам буде важко повірити, що подія насправді відбувається в їхньому рідному місці, адже атмосфера того часу кардинально відрізняється від тої, яка пануєє сьогодні. 
 
Залиш коментар

Зайдіть на сайт

Нема фото

Закарпаття